В готелі Рейкарц Галерея Полтава від Рейкарц лише сніданки та крита тераса. Все інше — це старий готель радянських часів в стадії дуже неквапливого ремонту. А мені є з чим порівнювати, це п`ятий готель цієї мережі, в якому я зупинялася. Номер 205 — старий, з величезними брудними плямами на стінах та підлозі, пожовтілим від старості кондиціонером, радянськими, напівобідраними шторами та обшарпаними меблями. Розетки — дві на номер, і звичайно, подалі від ліжок. Щоб вимкнути світильник біля ліжка, треба вставати. Ну, нема чого залежуватися)))) Маю зазначити, що номер 206 — дещо кращий, вже з частковим ремонтом. Тому на фоні переклеєних стін і більш сучасного освітлення, класно виглядають обдерті крісла ))) Під ліжком — стаканчики та пляшки (закотилася флешка, тож довелося заглянути під ліжко). Капці принесли лише після дзвінка адміністратору, хоча вони входять в перелік включених послуг. Але навіщо ж їх залишати в номері заздалегідь, певно, вдома покоївкам теж згодяться)) Чайник, зі слів адміністратора, один (!!!) на весь готель, тому нам він не дістався. Щоб скоритатися сейфом, потрібно взяти ключ від нього в адміністратора, і напевно, він також один на весь готель, бо дуже просили не загубити і не забути здати при виселенні. Запаркувати машину в гаражі коштує 40 грн./доба, і нам не дозволяли заїхати в нього, поки ми повністю не оплатили номери. Коли заїхали, то стало зрозуміло, чому — щоб не відмовилися ))) Бо гараж нагадує сарай нерадивого господаря — все вперемішку — вазони з зів`ялими квітами, старий холодильник і диван, будівельні матеріали і ще багато чого цікавого. Пані, яка виконувала роль бармена в ресторані ввечері 25.11, на питання, які два лікери входять в коктейль, радісно відповіла “білий і чорний”, після більш детального “допиту” впевнено сказала, що “персиковий і смородиновий”. Напевно, требо було бути розумнішими, не ризикувати і замовити пиво, але вирішили “йти до кінця”. В результаті, після п`ятихвилинних пошуків чогось (підказки, як робити коктейль?) в коктейль пані намішала Тріпл Сек (може, й не знає, що це апельсин) і полуничний сироп. Обіцяного в меню фрешу лайма взагалі не було, як і тростникового цукру. І ця радість, до речі, коштувала 130 гривень. І жирна крапка))) О 8:30 ранку в неділю нас розбудив звук дрелі - ну, ремонт же ж))) Так, я читала в номері папірець з вибаченнями за тимчасові незручності з огляду на ремонт. Але, панове, судячи з відгуків, цей ремонт тягнеться вже майже 2 роки — це достатній час, щоб привести готель до ладу, не кажучи вже про якість обслуговування. Або хоча б зробіть тимчасову знижку на вартість номерів, бо зараз виходить, що нас тупо розвели на гроші, бо такий готель коштує вдвічі дешевше! Ще й як знущання — парковка і халати — за додаткову вартість. Рейкарц — це улюблена мережа нашої сім`ї. Ми не лише завжди плануємо поїздки з зупинкою в тих містах, де є ваші готелі, але й рекомендували вас всім своїм знайомим. Вартість готелів Рейкарц не належить до бюджетних варіантів, але я завжди знала, за що я плачу гроші і який рівень обслуговування отримаю. Завжди... до Полтави. На жаль, після такого занурення в радянські часи і відчуття, що тебе “розвели, як лоха”, довіра до Рейкарц кудись зникла.
